Директива ЄС щодо відходів: як Європа бореться зі сміттям
Що таке Waste Framework Directive?
Уявіть собі Європу, яка вже давно вирішила, що звалища — не вихід. Ще у 1975 році ЄС почав розробляти закони, аби поводження з відходами було більш розумним. Так з’явилась перша версія Waste Framework Directive. Але справжній прорив стався у 2008 році — саме тоді з’явилась актуальна редакція директиви, яка й досі є базовим документом у сфері управління відходами.
Ієрархія поводження з відходами
Все дуже просто: ЄС сказав — спочатку запобігаємо утворенню сміття, потім повторно використовуємо, потім переробляємо, ще можна спробувати відновити енергію, і лише в самому кінці — на звалище. Цей підхід називають «ієрархією поводження з відходами».
Яких цілей хоче досягти Європа
ЄС поставив перед собою амбітні плани: до 2025 року — 55% переробки побутових відходів, до 2030 — вже 60%, і до 2035 — 65%. І це стосується не лише папірців чи пляшок — текстиль, батарейки, електроніка, навіть мастила — усе під контролем.
А як це працює в різних країнах?
Деякі країни, як-от Нідерланди, Німеччина чи Словенія — вже давно попереду. Вони не просто переробляють, а роблять з відходів бізнес. А от, скажімо, Болгарія чи Польща трохи відстають, тому Єврокомісія надсилає їм попередження й рекомендації. Це як «контрольна з екології» — з поясненням, що треба підтягнути.
А хто все це контролює?
Кожна країна звітує в ЄС: скільки зібрали, скільки переробили, що не встигли. Європейська агенція з охорони довкілля дивиться на ці цифри і допомагає тим, хто не встигає. І головне — з 2023 року з’явився механізм раннього попередження: якщо країна ризикує не виконати цілі — їй підказують заздалегідь.
То до чого тут ми?
Україна вже зробила кілька важливих кроків на шляху до європейських стандартів. У 2022 році ухвалено новий Закон «Про управління відходами», який закладає основу сучасної системи — з ієрархією поводження з відходами, обліком і розширеною відповідальністю виробника. Також затверджено Національний план управління відходами, а в майбутньому передбачено запуск Єдиної електронної системи для відстеження всього циклу поводження з відходами.
Також у 2020 році в Україні було ухвалено зміни до Постанови Кабінету Міністрів №1221 від 17 грудня 2012 р., яка запроваджувала механізм збору коштів на утилізацію відпрацьованих мастильних матеріалів. Ідея полягала в тому, що імпортери та виробники мають сплачувати збір, який надалі використовується для організації системи збору та переробки відпрацьованих олив саме регенераційним підприємствам, які мають виробничі потужності для поводження з відходами, а не усім поспіль сумнівним чи «придворним» конторам, як це було у попередньої редакції.
Проте на жаль ця постанова все ще не працює повноцінно. Збір фактично не стягується, немає чіткої системи контролю та адміністративної відповідальності за невиконання, а регенераційні підприємства не отримують підтримки. Це призводить до того, що значна частина відпрацьованих мастил спалюється або потрапляє у «тіньовий» обіг, завдаючи шкоди довкіллю.
Експерти вважають, що без прозорого механізму адміністрування та чітких обов’язків для всіх учасників ринку постанова №1221 залишатиметься здебільшого декларативним кроком. Її реальне впровадження могло б стати дієвим інструментом наближення України до європейських стандартів управління відходами.
Україна прагне інтеграції до ЄС, а значить — ці правила нам також цікаві. Вони можуть стати основою для нової системи поводження з відходами, де замість сміття ми будемо бачити ресурс. Головне — почати мислити не як «позбутися», а як «використати повторно».
Джерела
1. https://environment.ec.europa.eu/topics/waste-and-recycling/waste-framework-directive_en
2. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32008L0098
3. https://ec.europa.eu/environment/topics/waste-and-recycling/waste-framework-directive/implementation_en
4. https://eeb.org/library/waste-framework-directive-review-2023/
5. https://www.eea.europa.eu/publications/early-warning-report-2023
6. https://www.recycletv.com/news/eu-waste-directive-2023-revision/