Нетрадиційні методи утилізації моторних олив

Відпрацьовані моторні оливи є небезпечними відходами, що можуть завдати суттєвої шкоди довкіллю у разі неналежної утилізації. Однак сучасні технології відкривають низку нетрадиційних і навіть інноваційних підходів до їх повторного використання. Нижче розглядаємо приклади таких методів, що вже запроваджуються у світі.

Нанофільтрація і замкнені цикли

Компанія RecondOil, яка є частиною групи SKF, розробила унікальну технологію Double Separation Technology (DST). Вона поєднує механічну та хімічну фільтрацію, завдяки чому з оливи видаляються не лише тверді частинки та волога, а й найдрібніші молекули забруднень, включно з продуктами окиснення та деградації присадок.

Цей процес дозволяє багаторазово використовувати одну й ту ж базову оливу, знижуючи витрати та кількість відходів. У ряді підприємств, де система DST уже впроваджена (зокрема у Швеції, Німеччині та Італії), мастильний матеріал не потребує повної заміни, а лише регулярного оновлення присадками. Це радикально змінює підхід до технічного обслуговування промислового обладнання та сприяє переходу до принципів циркулярної економіки.

Біотехнологічне розкладання грибами та бактеріями

У ряді країн (Індія, Бразилія, Уганда) проводяться експерименти з використанням грибів, таких як Pleurotus ostreatus, які здатні розкладати вуглеводні у мастилах. Цей підхід дозволяє очищати забруднений ґрунт або створювати біореактори для утилізації олив екологічно безпечним шляхом.

У дослідженні, опублікованому в African Journal of Biotechnology (2011), було доведено, що гриб Pleurotus ostreatus за 30 днів зменшив вміст нафтопродуктів у ґрунті на понад 60%. В Індії в лабораторії NEERI (National Environmental Engineering Research Institute) проводилися пілотні проекти із застосуванням бактеріального штаму Pseudomonas aeruginosa, що також демонстрував високу ефективність деградації оливи.

Каталітичний піроліз (Південна Корея, Індія)

Цей метод передбачає нагрівання відпрацьованої оливи до температури 400–500°C у присутності каталізаторів, таких як цеоліти або алюмосилікати. У результаті процесу утворюються корисні фракції: легкі нафтопродукти (дизель), газоподібні вуглеводні, а також вуглецевий залишок, який іноді використовують як адсорбент або паливо.

У Південній Кореї компанія KORES реалізує пілотну установку з рециркуляції олив методом піролізу, де понад 70% продукту виходить у формі дизельного палива, що відповідає стандарту EN 590. В Індії Національний інститут хімічної інженерії (NIChE) впровадив мобільну піролізну систему для малих автосервісів, яка дозволяє перетворювати 100–200 літрів оливи на день у паливо та технічні рідини. Це робить технологію придатною для децентралізованого використання в умовах країн, що розвиваються.

Хімічне вилучення добавок

У промислових лабораторіях відпрацьовану оливу розділяють на базові складники й виділяють з неї активні речовини або присадки, які можна повторно застосовувати у виробництві нових технічних продуктів.

Серед типових компонентів, які добувають, — це антиокислювальні присадки (наприклад, фенольні або амінні сполуки), антипінні добавки (полісилоксани), протизношувальні агенти (цинку алкілдітіофосфати — ZDDP), а також залишки диспергентів. Такі речовини після очищення та стандартизації можуть застосовуватись у виготовленні гідравлічних рідин, технічних емульсій, охолоджувальних мастил для металообробки або в якості модифікаторів у виробництві гум.

Найбільший інтерес до цієї технології проявляється в Німеччині та Нідерландах, де існують дослідні центри, що спеціалізуються на відновленні присадок з регенерованих мастил, зокрема для повторного використання у вторинних мастильних композиціях.

Використання в дорожньому будівництві

У США та Китаї відпрацьовану оливу використовують як модифікатор для бітуму в асфальтобетоні. Це покращує пластичність суміші, знижує температуру плавлення та дає змогу повторно використовувати мастильні матеріали у великій інфраструктурі.

Зокрема, у штаті Каліфорнія компанія Gopher Resource співпрацює з дорожніми підрядниками для виготовлення асфальту з вмістом до 5% регенерованої оливи. У Китаї в провінції Хенань кілька регіональних доріг було збудовано із застосуванням «масляного асфальту», отриманого на основі фільтрованих моторних відходів.

Повторне використання як технічне мастило

У сільському господарстві, а також у лісовій та комунальній техніці, очищену оливу нерідко повторно використовують для змащування ланцюгів, металевих механізмів або як антикорозійний захист. Метод не потребує складної переробки, але вимагає фільтрації.

Наприклад, у Польщі та Болгарії деякі сільськогосподарські кооперативи офіційно застосовують фільтровану оливу для змащування сівалок, ланцюгів комбайнів і тракторних причепів. У комунальному секторі Франції очищені оливи використовують для змазування механізмів сміттєвозів і дорожньої техніки.

Однак для безпечного повторного використання необхідно забезпечити належну фільтрацію щонайменше до 5 мікрон, а також відсутність вологи й кислотних залишків, що можуть призводити до корозії. Використання можливе лише для низьконавантажених вузлів, що не потребують високої температурної або антифрикційної стабільності.

Перспективи використання світового досвіду в Україні

Серед описаних технологій найбільш реалістичним і ефективним для України у коротко- та середньостроковій перспективі є використання очищеної оливи як технічного мастила та використання у дорожньому будівництві. Обидва методи не потребують дорогого устаткування, а інфраструктура для збору і фільтрації олив вже існує, і наша компанія Екоінтел є прикладом ефективного постачальника послуг збору, утилізації, фільтрації, очистки та регенерації відпрацьованої оливи.

Згодом, за умови державного стимулювання та інвестицій у технології, можливим стане впровадження піролізу або навіть нанофільтраційних систем. Україна має достатній науковий потенціал для адаптації таких рішень у власному контексті.

Впровадження інноваційних підходів до утилізації відпрацьованих олив — важливий крок до циркулярної економіки та зниження екологічних ризиків.

Джерела:

SKF RecondOil — https://www.skf.com/group/products/lubrication-management/recondoil

Waste Today Magazine (США) — https://www.wastetodaymagazine.com/news/bcumoa-motor-oil-recycling-canada-antifreeze-epr/

Biodegradation study via NCBI — https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3795691/

EPA Used Oil Recycling Program — https://www.epa.gov/system/files/documents/2021-11/bmp-developing-a-used-oil-recycling-program.pdf

Ragn-Sells & Avista Oil (Германия) — https://sdgs.un.org/partnerships/waste-oil-becomes-new-lubricating-oil-ragn-sells-ab-collects-40000-tonnesyear-waste

RSIS International Study (Кения) — https://rsisinternational.org/journals/ijrias/DigitalLibrary/Vol.3%26Issue10/32-35.pdf