Забруднення Сейму та Десни: хто винен та які наслідки для екології України?
Річки Сейм та Десна оговтуються від забруднення, а його джерело досі достеменно невідоме. Найвірогідніша версія, що це – промислові стоки з російських підприємств. Повідомлення про забруднення річки Сейм на росії з’явились ще у середині серпня. Йшлося про те, що брудна отруйна вода рухається вниз за течією – в Україну. Однак на звернення до еко-організацій відповідь була одна: отруїти річки неможливо, не розганяйте паніку. Буквально за кілька днів після цього Сейм, який протікає Сумщиною та Чернігівщиною і є однією з приток Десни, перетворився на мертву річку. Вода в ній стала чорною та мала неприємний запах, стався масовий мор риби. З часом забруднення дісталося Десни та Чернігова. 29 серпня Міндовкілля вийшло з заявою, що ситуація з якістю води у річках Сейм та Десна контрольована, а загрози питному водопостачанню немає.
«Попередня оцінка якості води встановила, що жодних перевищень хімічних та високотоксичних компонентів в річках Сейм та Десна не виявлено. Це – забруднення органічними речовинами», – розповів в ефірі одного з телеканалів заступник профільного міністра Олександр Краснолуцький. За його словами, жителям прибережжя заборонено брати воду з річок для технічних потреб, ловити рибу та купатися. «Ми сподіваємось, що ситуація з якістю води у річках Сейм та Десна має покращитись за кілька днів», – додав він. Але дні минали, а інцидент ставав все масштабнішим. Врешті, мова зайшла й про Київ, водозабір для якого частково здійснюється з Десни. Заступник директора “Київводоканалу” Володимир Костюк заявив, що через забруднення річки Десна Київ може залишитися без основного джерела постачання питної води. Якою вода прийде на водозабір за кілька днів – спрогнозувати неможливо. Але якщо чинна технологія очистки не буде здатна очистити воду, то, ймовірно, доведеться задіяти інші джерела, зокрема, Дніпровську станцію водозабору та артезіанські джерела. «Втім, ця альтернативна система не зможе на 100% забезпечити водопостачанням все місто Київ», – констатував він.
«Речовини в забрудненій воді вбивають все живе – рибу будь-яких розмірів і видів, раків, молюсків. Десна вмирає», – розповідає Олександр Ісаченко – рибалка та житель Менської громади Чернігівської області. За його спостереженнями, всюди, куди доходить брудна вода, риба гине. Тож, на його думку, варто рятувати ще живу рибу, переносячи її в чисті водойми.«Риба “лізе” в усі затони і заплави, аби вийти з Десни», – зауважив пан Олександр і додав, що варто рятувати рибу “на випередження” – в селах нижче Чернігова за течією Десни. Місцевий журналіст Віталій Назаренко погоджується з такою ідеєю й розповідає, як небайдужі чернігівці виловлюють рибу з Десни та випускають її в заплави і озера навколо річки.
На рівні державних органів діють інакше. Мертву рибу в громадах просто збирають та утилізують. Найбільше було зібрано в в селі Макошине – орієнтовно 3 тони за минулі вихідні. Начальник Держекоінспекції у Чернігівській області Сергій Жук зазначає, що перенесення риби в інші водойми – не панацея: «Там виживе лише частина риби, інша – загине й отруїть цю водойму. Тому цей метод є сумнівним і небезпечним, так як це матиме ефект поширення забруднення далі в навколишньому середовищі».
Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм назвало ситуацію із забрудненням Сейму екологічним злочином росіян. У відомстві заявили, що, починаючи з 14 серпня, ймовірно, скидаючи відходи невідомих речовин у річку Сейм, країна-агресор спричинила масштабне забруднення водойми. За результатами гідрохімічного аналізу поверхневих проб води, було зафіксовано значне перевищення гранично допустимих концентрацій, зокрема, амонію та завислих речовин. Як результат – масова загибель риби внаслідок критично низького вмісту розчиненого у воді кисню. В Держекоінспекції у Сумській області зазначають, що, за наявною у них інформацією, внаслідок бойових дій на території Курської області в смт Тьоткіно були зруйновані або пошкоджені цукровий та спиртовий заводи. І додають, що також там є шкіряне виробництво. «Версія про викид води з очисних споруд, з моєї точки зору, має право на існування. Адже в Тьоткіно Курської області є цукровий завод, що працює з кінця 19 століття. І викид його стоків цілком можливий», – коментує начальник Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Сергій Жук.
На сьогодні у Чернігівській, Сумській та Київській областях заборонено купання, вилов та продаж риби, використання річкової води для господарських потреб на річці Сейм та Десна. Посилено моніторинг якості води. Також продовжується збір та захоронення загиблої риби. Окрім того, на Десні застосовують аераційні станції, які насичують поверхневий шар води киснем. У Міністерстві довкілля та природних ресурсів України також заявили, що Держводагентство напрацює варіанти перекидання додаткових обсягів чистої води для розбавлення концентрації забруднюючих речовин у Десні. Для недопущення вторинного забруднення річки доручено встановити бар’єрні рубежі – сітки для вилову мертвої риби за течією річок. За даними Укргідрометцентру, забруднена вода орієнтовно може досягнути Київщини 14-16 вересня. Тож в Мінекології запевняють, що над стабілізацією ситуації працюють усі служби. А навіть у випадку можливого погіршення якості води біля питних водозаборів, “Київводоканал” проведе заходи з її очищення. Водопостачання Києва здійснюється на 30% з Дніпра, на 60% – з Десни і 10% – із артезіанських свердловин. Якщо якість води в Десні значно погіршиться, є можливість брати більше води з Дніпра. Загалом, на думку фахівців, наслідки цієї екологічної катастрофи найбільше позначилися на річковій фауні. Зокрема, висока ймовірність, що повністю загине популяція червонокнижної стерляді, яка жила в Десні. На думку екологів, що апелюють до схожих ситуацій, які вже траплялися раніше, хоча й не в таких масштабах, відновлення річок триватиме кілька років.
За матеріалами https://www.unian.ua/