Закони про охорону навколишнього середовища посилюють по обидві сторони Атлантики
Парламентарії Європейського Союзу та адміністрація Байдена одночасно працюють над новими законами щодо обмеження викидів у промисловості та енергетичному секторі. Сполучені Штати, Європейський Союз та Китай викидають у атмосферу половину річного світового обсягу парникових газів. Дії зі скорочення цього явища займають важливе місце у політичному порядку денному по обидві сторони Атлантики. У ЄС та США вже є низка екологічних законів, які чинять додатковий тиск на основні джерела викидів, змушуючи їх скорочувати та вловлювати вуглець.
У Брюсселі Європейський парламент схвалив Закон про чисту нульову промисловість. Закон ставить перед країнами ЄС мету задовольнити 40% потреб у технологіях декарбонізації до 2030 року за рахунок місцевого виробництва.
«Для реалізації всіх наших економічних, кліматичних та енергетичних амбіцій нам потрібна промисловість у Європі. Цей закон є першим кроком до того, щоб зробити наш ринок придатним для цієї мети», – заявила член Європейського парламенту Крістіан Елер.
Закон покликаний забезпечити досягнення виробництва 40% сонячних батарей, паливних елементів, електролізерів тощо до 2030 року, що потребує ЄС, повідомляє Science Business. Закон не пропонує субсидії, а заохочує інвестиції завдяки: спрощенню процесу отримання дозволів для стратегічних проектів – до 18 місяців для великих виробничих проектів та 12 місяців для менших; оновлення правил державних закупівель на користь європейських виробників; підтримки розвитку регіональних кластерів. До списку технологій увійшли: сонячні панелі, вітрові турбіни, паливні елементи, електролізери, акумулятори, мережеві технології, ядерна енергетика (малі модульні та традиційні реактори). «Якщо Європа хоче відігравати провідну роль у переході на чисту енергію, нам потрібно забезпечити потужні європейські виробничі потужності та створити найкращі умови для інвестування у нові проекти», – сказала єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон. Закон не передбачає додаткового фінансування для проектів. Його планують пов’язати із Платформою стратегічних технологій для Європи (STEP) та мобілізувати фінансування з інших джерел, включаючи фонди політики згуртованості, InvestEU, Horizon Europe та доходи від системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (ETS).
У блоці вже існує стурбованість щодо конкурентоспроможності промислового сектору Європи. Надмірні потужності в Китаї та субсидії в США чинять все більший тиск на європейські галузі, у тому числі і на хімічну. Антверпенську декларацію, спрямовану на вирішення цих проблем, підписали кілька компаній та асоціацій, які виробляють базові оливи, мастильні матеріали та присадки. Хоча це прямо не зазначено в жодному законодавстві, підприємства з виробництва мастильних матеріалів у Європі та США є споживачами великої кількості електроенергії.
Водночас у США президент-демократ запроваджує нові правила щодо скорочення викидів під час виробництва електроенергії з вугілля та природного газу з використанням технології уловлювання вуглецю. Постанова вимагатиме від вугільних та газових електростанцій вловлювати 90% викидів вуглекислого газу. За оцінками Агентства енергетичної інформації США, це може скоротити викиди на 1,4 мільярда метричних тонн до 2047 року.
За матеріалами https://www.lubesngreases.com/